Онлайн подача объявлений в газеты и на сайты Харькова

Внесення на рахунок готівки, відображеної у Книзі обліку доходів: як заповнити призначення платежу?

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 09.11.2017 р. №2561/П/99-99-13-01-02-14/ІПК роз'яснила: якщо підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу - виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.

 

Чи можна складати кілька податкових накладних при отриманні передоплати однією сумою

ДФСУ у листі від 06.11.2017 р. №2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. У разі складання таких податкових накладних постачальником, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

 

Щодо повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Харківська митниця ДФС інформує, що 26 вересня 2017 року в бюлетені «Офіційний вісник України» № 75 було опубліковано Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (далі - Порядок). Зазначений наказ набрав чинності з дня опублікування. Порядком визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.

 

При продажу через мережу Інтернет необхідно використовувати РРО

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупцеві видачу розрахункового документа встановленої форми (чек із РРО). Розрахунковий документ установленої форми може бути наданий споживачеві як безпосередньо продавцем (за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), котра може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину), так і сторонньою організацією (кур'єром, поштовою службою тощо) у разі наявності в неї відповідних правовідносин із продавцем товару (надавачем послуги). Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то у випадку використання під час реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов'язкові реквізити, у т.ч. назва та код суб'єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо. А це, своєю чергою, надає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та за потреби звернутися для обміну. Крім того, під час замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють із покупцем (замовником) наявність товару, його кількість і з'ясовують форму й час оплати. Зважаючи на викладене, суб'єкти господарювання під час продажу товарів (надання послуг) через мережу Інтернет повинні застосовувати РРО на загальних підставах і видавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми. Такі суб'єкти господарювання реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазинів, а в разі доставки власною кур'єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка. Разом з цим РРО не застосовується у випадку надання послуг через мережу Інтернет за умови оплати за такі послуги за допомогою платіжних систем і відсутності місця здійснення розрахунків (наприклад, реалізація комп'ютерної програми, доставка й установка якої здійснюється через мережу Інтернет).

 

Господарські операції, для яких не застосовується РРО

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – Положення), передбачено, що позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Враховуючи викладене вище, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються. При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку. Однак слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.

 

Три роки для зберігання контрольної стрічки

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), контрольна стрічка – це документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки. Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

 

Виправляємо помилку у графах 6 –7 повідомлення за формою №20-ОПП

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у підкатегорії 119.11 ресурсу "ЗІР" нагадує, що графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.Відповідно до п. 8.5 розд. VIIІ Порядку у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.У разі виявлення платником податків помилки у заповненні граф 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОППнеобхідно подати до органу ДФС за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо адміністративної одиниці відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування, зазначивши у графі 2 «Код ознаки надання інформації» значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

 

Підприємець здійснює перевезення пасажирів: яку групу єдиного податку обрати?

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зазначила, що УПК №137 визначено, що фізособа – підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) - неплатник єдиного податку, повинна обрати III групу платників єдиного податку. Адже послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування. Тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ПКУ (друга група - ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства). Якщо ФОП укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яка не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області запрошує платників податків на Національний агрофорум: «Податки. Фінанси. Право»

10:00, 7 грудня - 13:00, 7 грудня 2017 Київ, готель "Хрещатик". 7 грудня  у Києві у готелі «Хрещатик» відбудеться «Національний Агрофорум. Податки.Фінанси.Право». Організатором заходу виступає офіційне видання  Державної фіскальної служби України – «Вісник за підтримки Державної фіскальної служби України та Міністерства  аграрної політики та продовольства України. У фокусі Форуму: Податок на прибуток підприємств: Складання звітності с/г виробниками: визначення звітного періоду та фінрезультату, вимоги до складання, терміни подання та сплати;виправлення помилок попередніх звітних періодів; підтвердження операцій первинними документами; переплати з податку на прибуток підприємств – варіанти зменшення; коригування фін результату; платники єдиного податку 4 групи: виплата дивідендів. Лектор: Олексій Задорожний, в. о. директора Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України. Трансфертне ціноутворення – новації, звітність, документація, контроль: Повідомлення про укладання форвардних та ф’ючерсних контрактів; обов’язок платника інформувати контролюючий орган про здійснені контрольовані операції з біржовими товарами щодо обраного методу; виправлення помилок попередньої податкової звітності про контрольовані операції; самостійне коригування ціни контрольованих операцій і сум податкових зобов’язань. Перевірки ТЦ в агросекторі: перші результати та судова практика; найпоширеніші спірні питання, виявлені під час контролю ТЦ в агробізнесі; податкові наслідки порушення вимог щодо формування та подання звітності з ТЦ; Лектор: Ірина Сиволап, начальник відділу взаємодії з питань трансфертного ціноутворення Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС України. Податок на додану вартість: Податкові накладні: від складання до реєстрації; відображення кодів товарів та послуг при здійсненні окремих господарських операцій; коригування податкового кредиту/податкових зобов’язань; штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію. Відображення заблокованих ПН у звітності. Лектор: Сергій Тимошенко, заступник директора Департаменту – начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України. Зупинення реєстрації податкових накладних: Система моніторингу оцінки ризиків та основні критерії ризиковості; алгоритм дій у разі одержання повідомлення про зупинення реєстрації; як довести реальність операції? Перелік необхідних документів; порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкових накладних, строки та підстави для продовження. Лектор: Микола Чмерук, директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України; Дмитро Мішалов, в.о. начальника Управління організації роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України.

 

Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 30 листопада 2017 року з 9:30 до 14:45 відбудеться зустріч «Жіноче підприємництво: вихід на зовнішні ринки». Зустріч відбудеться за адресою: м. Харків, вул.. Сумська, 72, Platinum Plaza 2 поверх (Медіацентр «ВРЕМЯ»).  Цільова аудиторія: жінки-підприємці Харківської області, бажано представників малого та середнього бізнесу, що експортують товари та послуги. Департамент з підвищення конкурентоспроможності регіону облдержадміністрації запрошує представників цільової аудиторії взяти участь у зустрічі «Жіноче підприємництво: вихід на зовнішні ринки». Проект програми додається.Інформація про впровадження проекту CUTIS доступна за посиланням: https://cutisproject.org/women-in-trade/ або на сторінці у соціальній мережі: https://www.facebook.com/CUTISproject. Посилання на форму для реєстрації учасника: https://docs.google.com/forms/d/1927ZDIDM7U-MI68ZmRX_PYqueLOM6qh2v1HgwwMvcQc/viewform?edit_requested=true Захід відбудеться у Platinum Plaza, 2 поверх, Медіа-центр «Время», м. Харків, вул. Сумська, 72.Серед бажаючих взяти участь перевага надаватиметься жінкам-власницям та керівницям бізнесів з експортно орієнтованих галузей. Відібрані кандидати отримають підтвердження участі електронною поштою.Захід передбачає нетворкінг та налагодження нових контактів. Участь у події безкоштовна. Контакти для довідок+38 (057) 705 06 14

 

Веселі «Харківські сувеніри»

3 кг «травички» вчора ввечері виявили харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка».В ході митного контролю автівки, яка рухалась в напрямку Росії, службовий собака Харківської митниці ДФС Арчі спрацював  на сумку у багажному відділенні, яку віз у якості передачі власник автомобіля.При подальшому огляді в  сумці серед ласощів було виявлено чотири коробки з під печива «Харківський сувенір», наповнені наркотичною речовиною.Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

З 15 листопада 2017 року діє новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

З 15 листопада 2017 року вступив в дію новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557. Договори про визнання електронних документів, укладені до 15 листопада 2017 року, залишаються дійсними (до закінчення дії сертифікатів чи зміни керівників/припинення реєстрації). Отож, платники податків, котрі користуються електронним звітуванням, повинні врахувати, що з 15 листопада введено нові форми електронних документів. Зокрема, відповідно до вказаного наказу Міністерств фінансів України вводяться такі нові форми : 1. Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (код форми F/J1392001). 2. Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (код форми F/J1391103). 3. Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1391401). 4. Повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1491401). Ознайомитися з новими формами електронних  документів можна на єдиному веб-порталі ДФС України в розділі «Електронна звітність» в підрозділах «Платникам податків про електронну звітність ( Інформаційно-аналітичне забезпечення)Реєстр форм електронних документів за посиланням (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/) де розміщені оновлені Реєстри форм електронних документів. Звертаємо Вашу увагу на те, що Реєстр поділений на 2 частини: декларації та перелік сервісних запитів. Форми електронних документів за наказом № 557 знаходяться в Реєстрі форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

 

Незадекларовані мільйони у валізі

Під час проведення митного контролю потягу сполученням «Харків - Москва» в ході усного декларування одна з пасажирів, громадянка РФ, заявила, що переміщує через митний кордон України  лише особисті речі та 720 тисяч рублів. Однак, при проведенні огляду її багажу у валізі без ознак приховування було виявлено 2,5 мільйони російських рублів, які вона не заявила у встановленому порядку. Відносно правопорушниці складений протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України. Слід нагадати, що чинне законодавство України передбачає обов’язкове письмове декларування готівки, яка в сумі перевищує еквівалент 10 тисяч євро.

 

Податкова пільга з ПДВ: чи є право відмовитись

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 р. І Податкового кодексу України, податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ. Пунктом 30.9 статті 30 розділу І ПКУ встановлено такі способи надання податкових пільг: а) податкове вирахування (знижка), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;  в) встановлення зниженої ставки податку та збору;  г) звільнення від сплати податку та збору. Податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до ПКУ та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства –  це визначено Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233. Пунктом 30.4 статті 30 розділу І ПКУ передбачено, що платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги або зупинити її використання на один чи декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Не можуть бути перенесені на інші податкові періоди чи зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані податкові пільги, не використані платником податків. Отже, оскільки податкові пільги з податку на додану вартість  визначаються за операціями з постачання товарів/послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ, а не передбачають звільнення від оподаткування окремої категорії платників податку чи окремих суб’єктів господарювання, для яких встановлено саме надання податкових пільг, то платникам податків, зареєстрованим як платники ПДВ, податкові пільги з ПДВ не надаються, а визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та застосовуються в обов’язковому порядку без можливості відмовитися від їх застосування.

 

Для зміни відомостей про платників єдиного податку

Відповідно до п. 299.1 ст. ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Пунктом 299.7 ст.299 ПКУ визначено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб’єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку;  6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. З метою  внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати відповідну заяву про зміни, у строки, встановлені ПКУ. Відповідно до п.299.8 ст.299 ПКУ, у  разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви. У випадкузміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін – це передбачено п.298.4 ст.298 ПКУ. Згідно з п.298.5 ст.298 ПКУ, у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Для платників єдиного податку третьої групип. 298.6 ст. 298 ПКУ визначає, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.  Пунктом 293.8 ст.293 ПКУ визначені  терміни подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку. За заявою платника контролюючий орган  надає витяг з реєстру платників єдиного податку.

 

Чи включається до доходу підприємця "єдинника" дохід від відчуження землі

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 14.11.2017 р. №2612/М/99-99-13-01-03-14/ІПК роз'яснила, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Тобто, дохід, отриманий від відчуження земельної ділянки, не включається до складу доходів платника єдиного податку та не зазначається в декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця. Водночас згідно з пп. 165.1.40 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 ЗКУ залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації. Крім того, п. 172.1 ПКУ встановлено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування її у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. При цьому, умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Водночас дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ. Отже, дохід, отриманий фізичною особою від відчуження протягом звітного (податкового) року однієї земельної ділянки, набутої нею згідно з нормами ст. 121 ЗКУ не оподатковується податком та військовим збором та оскільки в такому випадку податковий обов’язок у платника податку не виникає, така фізична особа не зобов’язана подавати податкову декларацію за умови відсутності інших підстав для її подання.

 

Термін надання довідки про доходи для підприємців «спрощенців» складає 15 днів

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п. п. 296.8 ст. 296 ПКУ). Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Статтею 20 Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Тобто фізична особа-підприємець платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т.ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

 

Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності

Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених Митним кодексом та іншими законами України. Водночас органи ДФС сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності. До основних об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать літературні та художні твори, комп’ютерні програми, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, комерційні таємниці тощо. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників Якщо орган ДФС на підставі даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред’явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення, застосовуються органами ДФС щодо товарів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, за винятком особистих речей громадян, товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону, та які переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 Митного кодексу України та припасів. За підсумками роботи в даному напрямку Тернопільською митницею ДФС відповідно до даних митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності у жовтні 2017 року здійснено 4 призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, а протягом 10 місяців 2017 року – 58 призупинень митного оформлення зазначених товарів. Зокрема, стосовно зображувальних та комбінованих знаків для товарів і послуг «JOHN DEERE», «HARLEY-DAVIDSON», «Schneider Electric», «WIKA», «Gates», «Cisco», Kaeser, FAG, INA, MAHLE, SAMSUNG, а також промислових зразків окремих товарів (захисних рукавичок, паличок для шашлику, зубочисток тощо). Митне оформлення даних товарів завершено відповідно до листів правовласників «Про надання згоди на поновлення митного оформлення», згідно з п.11 статті 399 Митного кодексу України.

 

Порядок оскарження платником податків дій посадових осіб контролюючих органів

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 (далі – Порядок), визначено, що скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (абзац перший ст. 16 Закону № 393). Згідно зі ст. 5 Закону № 393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Звернення в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подаються їх законними представниками (п. 4 розд. ІІ Порядку). Відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393.У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393). Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (частина перша ст. 8 Закону № 393). Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393. Копія такого звернення та другий примірник роз’яснення залишаються у справі підрозділу із роботи зі зверненнями громадян (п. 12 розд. ІІ Порядку). Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз’яснення підшиваються до справи (п. 16 розд. ІІ Порядку). Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 розд. ІІІ Порядку). Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 5 розд. ІІІ Порядку). Початком строку розгляду звернення вважається день його реєстрації в органах ДФС, а закінченням - день направлення відповіді заявнику (п. 10 розд. ІІІ Порядку). Також, відповідно до п. 1 частини другої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

 

 

                                                                                       Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 

Доставка воды Слобожанська

Доставка воды "Слобожанська"

Актуальні податкові новини від Центральної ОДПІ

Актуальні податкові новини від Центральної ОДПІ

Ведущей Новостей АТН Оксане Пилькиной нужна помощь!

Ведущей Новостей АТН Оксане Пилькиной нужна помощь!

СЛОБОЖАНСКАЯ ЛИГА СМЕХА. ФИНАЛ

СЛОБОЖАНСКАЯ ЛИГА СМЕХА. ФИНАЛ

Обслуговування платників податків

Обслуговування платників податків

Население Украины сократилось

Население Украины сократилось