Від тимчасового прихистку - до системного житла: що пропонує Асоціація прифронтових міст та громад
Проблема сьогодення. Адже Харків — одне з найбільш пошкоджених міст України внаслідок збройної агресії рф. Водночас місто стало прихистком для великої кількості внутрішньо переміщених осіб.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Харків залишається головним якорем для переселенців зі сходу і частково півночі України, тому що ми маємо все необхідне для більш-менш нормального життя під час війни. У нас є гарна медицина, побудували безпечні школи, продовжуємо будувати. Безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Можливості отримати роботу. І, звісно ж, комунальна і гуманітарна структура, яку ми утримуємо, вона розвинута.
За офіційними даними, говорить Ігор Терехов, нині в Харкові перебуває 210 тисяч переселенців. Із них 120 тисяч — це люди, які евакуювалися до міста на початку повномасштабного вторгнення. У листопаді 2025 року було зареєстровано понад 1600 нових вимушено переміщених осіб із Куп’янщини, Борівського району та Донеччини.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
І, мабуть, головна тенденція, яку ми спостерігаємо у Харкові, — що люди залишаються у Харкові, попри обстріли, бо їм просто нікуди їхати.
Загалом у 2025 році чисельність населення мегаполіса становить близько одного мільйона трьохсот тисяч людей, констатує міський голова. Та з огляду на постійні обстріли, які руйнують житлові будинки й залишають оселі харків’ян без вікон, тепла і світла, надзвичайно гострою для міста залишається проблема житла.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Це критична, я б сказав, проблема. І тут тимчасове рішення працює, але довгострокового рішення і довгострокового житла об’єктивно не вистачає. Ми сьогодні маємо інструменти прихистку.
Наразі в Харкові визначено 54 гуртожитки як місця тимчасового перебування людей. У них мешкає близько семи тисяч переселенців. Утім, це не розв’язує загальну проблему житла, зауважує очільник міста. Тож Харків, як і інші прифронтові міста, стоїть перед викликом втрати людського капіталу. Адже людина, не маючи постійного житла й стабільної роботи, обиратиме для життя безпечніше місто в тилу, а не те, що щодня зазнає обстрілів.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
Ми ж розуміємо, що це дуже велика проблема. І окрема проблема, яка є, — це фактична недоступність сьогодні іпотеки та страхування в прифронтових регіонах. Тому в нас є позиція Асоціації прифронтових міст і громад: нам потрібен перехід від тимчасових рішень до системної житлової політики для ВПО. Йдеться, перш за все, про створення банку соціального та муніципального орендного житла, довгострокової оренди з доступною платою. І тут потрібні окремі державні інструменти фінансування — через підфонд підтримки ВПО в межах запропонованого нами фонду підтримки прифронтових територій. Саме на це має бути спрямований фокус державної політики вже зараз. Не потрібно чекати нічого. Це дуже важливо для всіх прифронтових міст, не тільки для Харкова.