Дата-центри стають тягарем: Маск і Тіль знайшли вирішення найбільшої проблеми в галузі ШІ

Дата-центри стають тягарем, підвищуючи тарифи на комунальні послуги, створюючи шум і забруднюючи навколишнє середовище, при цьому приносять мало користі місцевій економіці. Водночас розвиток штучного інтелекту не дозволяє відмовитися від них.

Видання Forbes пише, що цією проблемою занепокоївся Ілон Маск. Його компанія SpaceX, яка нещодавно вийшла на біржу, має намір створити центри обробки даних у космосі. Планується створити мережу супутників, що працюють на сонячній енергії, які оброблятимуть дані в космосі, а потім передаватимуть їх назад на Землю.

Згідно з планами SpaceX, запуск перших орбітальних центрів обробки даних може розпочатися у 2028 році, хоча документація компанії щодо первинного публічного розміщення акцій (IPO) не містить оцінки витрат на створення такої системи. Однак у ній є застереження, яке особливо виділяється в документі: проект "пов’язаний зі значною технічною складністю, з використанням неперевірених технологій, а також технологій, які на даний час ще не існують або потребують значного доопрацювання, і можливо, що ці ініціативи не виявляться комерційно життєздатними". Юристи SpaceX задумали це формулювання як попередження.

Дата-центри в океані

Компанія Panthalassa – стартап із Портленда, штат Орегон, який підтримують Пітер Тіль – давній діловий партнер Маска – та кілька венчурних інвесторів з Кремнієвої долини. Останнє десятиліття компанія присвятила розробці плавучих центрів обробки даних, які виробляють власну енергію за рахунок хвиль у відкритому океані, одночасно охолоджуючись холодною морською водою. За даними компанії, перші комерційні об’єкти можуть бути введені в експлуатацію у 2027 році – за рік до того, як, згідно з планами SpaceX, може розпочатися виведення на орбіту дата-центрів.

Прототип Ocean–2, який компанія Panthalassa тестує з минулого року біля узбережжя штату Вашингтон, скоріше нагадує морську промислову вежу, ніж центр обробки даних: це сталева вежа заввишки 70 метрів, більша частина якої знаходиться під водою, а верхня сферична частина височіє над водою. У міру того, як конструкція піднімається й опускається на хвилях, вода через горловину вежі надходить у верхній сферичний резервуар, а потім проходить через турбіну, здатну генерувати до одного мегавата постійної електричної потужності.

Установка Panthalassa, яку планується запустити наступного року, вже оснащується мікросхемами та обчислювальним обладнанням, щоб на борту можна було здійснювати навчання моделей ШІ, а дані передавалися через супутник – аналогічно концепції SpaceX Маска.

Panthalassa – не перша компанія, яка вбачає в океані одне з можливих альтернативних місць для розміщення центрів обробки даних. Компанія Microsoft протягом багатьох років тестувала біля берегів Шотландії підводні установки, підключені до наземного енергопостачання, перш ніж у 2024 році завершила дослідницьку програму. Китай також експериментує з підводними центрами обробки даних, що працюють від вітрових турбін. У цих проєктах океан насамперед використовується як охолоджувальне середовище. Panthalassa ж розглядає його й як джерело енергії.

"Ми працюємо в глибоководних районах, де енергія хвиль доступна у найбільшій кількості, на відміну від мілководних прибережних зон. Наші установки самохідні й здатні автономно переміщатися на нову позицію. Вони жодним чином не пов’язані з морським дном", – сказав генеральний директор і співзасновник Гарт Шелдон-Кулсон.

Космос чи океан – яка ідея життєздатніша

За створенням космічних і морських центрів обробки даних стоїть одна й та сама основна ідея: використання безкоштовних і доступних джерел енергії. В одному випадку джерелом енергії слугуватиме сонячна енергія, доступна на навколоземній орбіті, в іншому – енергія хвиль Південного океану. Однак, за словами Шрепфера, на користь океанічного рішення свідчить насамперед логістика.

Встановлення обладнання у відкритому морі – складне завдання. Виведення обладнання на орбіту пов’язане з тією ж проблемою, тільки до неї додаються гігантські витрати на ракети. Компанія SpaceX просить за один запуск до 90 мільйонів доларів.

"Якщо порівняти, у скільки обходиться доставка однієї тонни обладнання в океан і в космос, то відповідь буде такою: у космос – у сто разів дорожче. Для нас це означає стократну перевагу за витратами. І давайте припустимо, що ми помиляємося на порядок. Навіть у цьому випадку ми перебуваємо в десять разів вигіднішому становищі з точки зору витрат", – сказав Шрепфер.

Ще один амбітний проєкт Panthalassa

Якщо модель, розроблена в центрі обробки даних, виправдає себе, наступною метою проєкту Panthalassa стане виробництво водню або аміаку без викидів вуглекислого газу за допомогою плавучих енергетичних установок. Для цього використовуватимуться знесолена морська вода та електролізери, які розщеплюють молекули води на водень і кисень.

На його думку, виробництво "зеленого" водню таким способом, без викидів вуглекислого газу, обійдеться в рази дешевше, ніж якби те саме робилося з використанням сонячної енергії.

"Ми працюємо з надзвичайно низькими витратами на енергію. Вартість виробленої нами електроенергії становить близько 2 центів за кіловат-годину, крім того, у нас дуже високий коефіцієнт використання потужності, тобто ми працюємо понад 90% часу", – сказав він.

Після рекордного первинного розміщення акцій SpaceX Ілон Маск став першою людиною в історії, чий статок досяг позначки в один трильйон доларів.

До продажу акцій журнал Forbes оцінював статки Маска приблизно в 780 млрд дол. Після IPO, згідно з розрахунками Reuters на основі документів компанії, його капітал перевищить 1,1 трлн дол.

Вас також можуть зацікавити такі новини:

• Штучний інтелект зробив багатих ще багатшими: статки мільйонерів побили історичний рекорд
• Звичайний зварювальник став мільйонером після виходу SpaceX на біржу
• Компанія Маска запустила більше супутників, ніж решта людства за всю історію, – аналітик