Дефіцит кадрів та воєнні ризики: що заважає працювати українському бізнесу
Наразі головні виклики, які стримують розвиток українських підприємств, це дефіцит кадрів та зростання цін на сировину. З якими ще труднощами стикаються та на що можуть розраховувати працівники — дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Нестача кадрів
Брак робочої сили — найбільша завада для бізнесу під час війни. Про це заявили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень.
“Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
При цьому 60,6% опитаних підприємців було важче шукати саме кваліфікованих працівників, а 38,4% стикнулися з більшими труднощами при пошуку некваліфікованої робочої сили.
На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали та товари. Про це заявили 49% респондентів. Проблема “небезпечно працювати” залишається на третьому місці серед головних викликів для бізнесу — про неї згадали 44% підприємств. Воєнні ризики найбільше впливають на роботу середнього та великого бізнесу: у травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають більший ризик стати об’єктами ворожих атак.
“У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.
Іноземці — не врятують
Навіть за таких умов близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% — припускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають усього 2% підприємств.
Головними бар’єрами бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній із практичним досвідом 87% вважають чинні процедури складними, лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай, процес оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. Суттєвими додатковими витратами підприємці вважають забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.
Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — здебільшого з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період (від 1 до 3 років). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.
Середня зарплата
Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні збільшилася на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.
Найвищий рівень оплати праці традиційно — у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині (21 199 грн) та у Чернівецькій області (21 687 грн).
Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складала 3,7 млрд грн.