Падіння дронів на території НАТО - це ціна, яку варто заплатити, - очільник МЗС Естонії
Падіння українських безпілотників на території НАТО є прийнятною ціною за удари по російській нафтовій інфраструктурі та військових об'єктах, заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв'ю Financial Times.
Останніми місяцями Київ різко посилив удари вглиб Росії – деякі цілі розташовані за сотні кілометрів від лінії фронту. У відповідь Росія посилила радіоелектронне придушення, через що частина українських дронів збивається з курсу.
"Звичайно, ми не раді (цим інцидентам - ред. Але ми не кажемо Україні припинити це", - сказав Цахкна.
За його словами, удари по нафтовій інфраструктурі б'ють по "життєво важливій артерії Путіна".
Нещодавно український безпілотник із 5-кілограмовою боєголовкою знайшли просто в естонському полі, також дрони падали в Латвії, Литві та Фінляндії. Зазначається, що сусідня Латвія вже відчула наслідки: скандал навколо реакції влади на заблукалі безпілотники минулого місяця розвалив коаліційний уряд.
Цахкна наголосив, що звинувачення Росії у причетності країн Балтії до ударів і використанні їхнього повітряного простору є "абсурдними" – лише відчай Кремля.
Міністр також зазначив, що тон Путіна за останні два з половиною місяці змінився – він "вже не такий оптимістичний", і головною причиною є економічний тиск від глибоких ударів.
До 60% російської нафти йде на експорт через Фінську затоку, а дефіцит палива вже став нормою по всій Росії, як йдеться у матеріалі.
Попри це, Цахкна вважає передчасним говорити про готовність Путіна до переговорів:
"Швидше за все, він подвоїть свої стратегічні помилки".
Щодо останніх спроб окремих європейських лідерів налагодити контакт із Москвою, міністр висловився різко.
"Путін намагався протягом минулого місяця вже втягнути Європу в переговори. Це для того, щоб виграти час. Використати Європу як можливість виграти час. Розділити нас", - сказав він.
Позиція країн Балтії
Раніше прем'єр-міністри Латвії та Естонії категорично відкинули ідею мирних переговорів із Росією, наголосивши, що зараз для цього не час. А новий латвійський прем'єр Андріс Кулбергс заявив, що завдання Європи – не компроміси, а усунення "слабкої ланки" на східному кордоні. Естонський колега Крістен Міхал додав, що війна в Україні попри все робить "хороші речі" для майбутнього Європи – змушуючи її нарешті озброїтися.