"Потрібна процедура, а не картонки з матюками": Тимочко про можливу відставку Сирського
Сьогодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що зустрівся з військовими - Володимиром Горбатюком, Михайлом Драпатим, Андрієм Білецьким, Ігорем Оболєнським, Олегом Апостолом і Денисом Прокопенком. Ці зустрічі відбулися на тлі розмов про можливу відставку чинного головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Ці зустрічі можна назвати "оглядинами" і пошуками кандидатури на заміну в разі відставки Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних Сил України?
Оглядини – це в нас така національна обрядова традиція, але вона відбувається тоді, коли хочуть поєднати серця і руки молодят. І вони мало один про одного знають. Тут не та історія.
За великим рахунком, спілкування Верховного Головнокомандувача з командувачами і військовими з різних напрямків відбувається в рамках виконання якихось стратегічних попередньо поставлених завдань. Можливе і консультування з окремих напрямків, бо інколи стратегічні операції плануються надзвичайно секретно із вузьким колом людей. Тому такий варіант цих зустрічей можливий.
Щодо відставок, то є чітка процедура – міністр оборони подає кандидатуру на звільнення головнокомандувача ЗСУ президенту країни, а той ухвалює рішення. А все решта – то є здогадки, фантазії і плани чиїсь не реалізовані.
Але на сьогодні через відставку уряду немає міністра оборони України, а є лише в.о. міністра. Він може робити такі подання?
Справді, зараз в нас виконуючий обов’язки міністра оборони України, і в такому статусі він кадрових рішень не ухвалює. Або якщо не передбачено інше умовами воєнного стану. Про таке я не знаю.
А якщо Сирський сам подасть у відставку?
Про це він мав би написати подання на міністра оборони. Така процедура. Щоб звільнення було законним, бо ми демократична країна. І якщо будуть порушення законодавства і процедури, то потім може бути і звернення до суду.
Ті, хто хочуть політики і готові зловживати своїм становищем та ризикувати стабільністю в країні, можуть вдаватися до інших шляхів.
Чи може імовірна відставка Сирського нести ризики для фронту?
У нас багато громадян в країні, які не проти колгоспу, але тільки не в їхньому селі. Вони хочуть, щоб всіх відставили, але сталося Боже диво, і все за них зробили і всіх урятували і захистили. Людина, на якій зав’язана оборона України на довжині лінії фронту у 1300 км, просто так звільнена бути не може. Як мінімум, має бути проговорена кандидатура, і вона має бути узгоджена. Наразі про таку кандидатуру я не чув. Плюс процес передачі посади забирає довгий період.
У низці міст відбувалися акції під гаслами в підтримку Михайла Федорова і повернення його на посаду міністра оборони України та за відставку Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ? Як можна задовольнити ці вимоги?
А це хіба конструктивний процес, якщо на військового, який організовував оборону і відповідає за неї, люди пишуть матюки і дуже тим пишаються? Поливають брудом тільки тому, що їм не зрозумілі процеси, і хтось має іншу думку.
Говорять про нібито конфлікт Федорова і Сирського. А який між ними може бути конфлікт? Це діаметрально протилежні посади – Міністерство оборони це великий завгосп, а головнокомандувач виконує бойові завдання. І якщо міністерство не пхається в стратегічне планування операціями, а Генеральний штаб не втручається до процедури закупівель, то ніхто ні з ким не конфліктує і не заважає.
Але ж Федоров чітко заявляє, що конфлікт у нього є з Сирським через різні підходи.
Федоров був міністром оборони і мав повноваження подати пропозицію президенту на відставку головнокомандувача. Не на сцені, а будучи міністром за процедурою.
Ця процедура не була виконана. А говорити можна багато. Факт такий – офіційного подання Федорова на посаді міністра оборони на звільнення Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ подано не було. Бо на словах можна комусь обіцяти подарувати Місяць і Сонце, а тут йдеться про посадовця і відповідну процедуру.
Деякі народні депутати спочатку проголосували за відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра, що тягне за собою відставку всього уряду, в тому числі Михайла Федорова з посади міністра оборони, а потім пішли на мітинги його підтримувати.
Частина суспільства вийшла на мітинги і це не можна ігнорувати. Як вирішувати цю ситуацію?
І не потрібно ігнорувати. Добре, що в нас такий буйний характер, коли кожен Іван – як мінімум гетьман. Але треба дотримуватись процедур.
Добре, що мітинги відбуваються порівняно культурно. Хоча там багато на плакатах російської лайки.
Я також був учасником Майдану, і коли треба було захищати країну, ми пішли це робити. Я щиро сподіваюся, що ці надзвичайно активні і темпераментні люди стануть до лав ЗСУ і будуть змінювати нинішню армію.
Ми цією ситуацією порадували росіян? Це спрацює на їх користь?
Нічого це росіянам не дасть. Ми з цієї дискусії не повинні піти в конфлікти. Ще декілька днів треба, і всі знайдуть спільну мову. Бо ворог у всіх спільний – Росія. Федоров має певні пропозиції. Флеш став радником президента України. Хтось і далі пише матюки на картонках. Але проблема в тому, що апробовують технологію на майбутнє, щоб нівелювати заслугу військових. Зараз через картонки поливають брудом військових, а потім будуть садити. Політики в Україні бояться саме військових, в яких рейтинг найвищий. І така загроза проглядається.