Деякі українці можуть не платити податок на землю: хто має право у 2026 році

Земельний податок сплачують не всі власники ділянок. Закон визначає категорії громадян, які мають право на пільгу, а також випадки, коли податок взагалі не нараховується.

Розбираємося, хто не платить податок на землю в Україні, від чого залежить його розмір та чи є пільги під час воєнного стану.

Раніше ми писали, хто звільнений від сплати ЄСВ у воєнний час й може не платити податок.

Хто звільняється від сплати земельного податку в 2026 році

Сюди входять:

• особи з інвалідністю I та II групи;
• фізичні особи, які виховують 3 і більше дітей віком до 18 років (багатодітні);
• ветерани війни і особи, на яких поширюється дія закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни).

Якщо говорити про те, які пенсіонери не платять податок на землю, то це в першу чергу пенсіонери за віком.

Також від сплати податку звільнені фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім цього, від сплати земельного податку звільнені такі ділянки:

• ті, які перебувають у консервації;
• зайняті військовими спорудами;
• забруднені хімікатами через надзвичайні ситуації чи агресію;
• заміновані.

На ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами, земельний податок не нараховується за таким правилом: з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження землі операторами протимінної діяльності - й до останнього числа місяця, в якому її визнали придатною для використання.

Щоб скористатися пільгою, її потрібно оформити.

Для цього слід звернутися до податкової інспекції за місцем розташування земельної ділянки із заявою у довільній формі та додати документи, що підтверджують право на звільнення від сплати податку. Це може бути:

• пенсійне посвідчення; 
• посвідчення особи з інвалідністю; 
• посвідчення учасника бойових дій або ветерана війни; 
• посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
• інші документи, що підтверджують право на пільгу. 

Податкова служба має розглянути заяву протягом 10 робочих днів. Оскільки земельний податок нараховують до 1 травня, подати документи бажано до цієї дати. Пільга починає діяти з місяця, що настає після подання заяви.

Хто повинен платити податок на землю, скільки він складає та від чого залежить

Сплачують земельний податок власники земельних ділянок, земельних часток і постійні землекористувачі (тобто, ті особи, які мають договір з місцевою владою).

Податок нараховується на земельні ділянки, які перебувають у власності або у користуванні. Сума податку залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 

Як дізнатися земельний податок? Залежно від того, які це земельні ділянки, для нарахування суми земельного податку застосовуються певні відсотки від їхньої нормативної грошової оцінки:

• для земель загального користування - не більше 1% від нормативної грошової оцінки;
• для сільськогосподарських земель - від 0,3% до 1%;
• для лісових - не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки.

Якщо на земельну ділянку визначена нормативна грошова оцінка, тоді сума податку вираховується за допомогою цієї суми. Якщо ж нормативна грошова оцінка не визначена, тоді для розрахунку податку використовують нормативну грошову оцінку землі з таким же цільовим призначенням у межах області, в якій знаходиться ділянка.

Також, якщо нормативна грошова оцінка ділянки землі загального користування не проведена, то сума податку не може перевищувати 5% від нормативної грошової оцінки такої ж землі по території області, в якій вона знаходиться. У цьому разі, якщо йдеться про землі сільськогосподарського призначення, то розмір податку встановлюється у межах від 0,3% до 5% від нормативної грошової оцінки по області, а для лісових земель - не більше 0,1%. 

Точний розмір відсотку на землю встановлює місцева влада.

"Загального скасування земельного податку на період воєнного стану в Україні немає. Є звільнення від податку на землю за територіальним принципом - йдеться про землю, яка розташована на території, де ведуться активні бойові дії, а також на тимчасово окупованій території (ці території внесені у "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", складений Міністерством реінтеграції)", - зазначає експертка.