Справа не лише в грошах: чому супермаркети викидають харчі, а не віддають нужденним

Торговельні мережі в Україні не поспішають віддавати продукти на межі строку придатності банкам продовольства.

В продуктових наборах, які банки продовольства передають соціально незахищеним категоріям громадян, зберігається маркування мережі чи виробника. Якщо до адресата допомоги дійде зіпсований товар, то це стане величезною проблемою для ритейлера.

"Великі ритейлери та компанії бояться передавати. Вони ліпше утилізують ці всі продукти. Це дуже великі ризики для них, перш за все репутаційні. Компанії вигідніше утилізувати, ніж передати на благодійність, тому що незрозуміло, що далі буде з цією продукцією. Поки ми з ними розпочали діалог і почали від них отримувати якусь продукцію – проходить десь 4-5 місяців. Тому що якщо хтось отруївся продукцією, наприклад, відомого виробника – то що далі? Ну і все, і полетіло по всій мережі. Ліпше вони його утилізують, закопають в землю – і закрили питання", – каже Шкрабатовський.

В Європі система фудбанкінгу передбачає певні пільги для мереж за передачу продуктів на благодійність. В Україні поки що такого немає.

"Якщо дивитися на наш досвід з мережами – для того, щоб підключити один магазин до щоденної роботи з фудбанком або іншою благодійною організацією, яка буде забирати цю продукцію, в магазині має бути додатковий бухгалтер, який буде проводити ці акти. З простором легше – в магазині можна завжди знайти два чи три квадратні метри для цього відвантаження. Питання в тому, що якщо це ставити на потік – це має обов’язково обліковуватися. Потрібні ресурси, аби впроваджувати цю систему обліку.

Банки продовольства в Україні – головні новини

Система фудбанкінгу в Україні працює вже понад 15 років, але їй не вистачає врегулювання на законодавчому рівні. До того ж харчі можуть розподілятися асиметрично через специфіку роботи.

Загалом же на безкоштовну допомогу від банків продовольства можуть розраховувати пенсіонери, переселенці та інші вразливі категорії.

Після прийняття закону про фудбанкінг, великі торговельні мережі Чехії намагалися оскаржувати його у суді, вважаючи нововведення "експропріацією товарів", але програли справу.