Ігор Терехов: Ключове завдання - вистояти і забезпечити життєдіяльність міста

 

Дійсно, в умовах війни, яка триває п’ятий рік, Харків є не просто прифронтовим - воєнним містом. Адже за 30 кілометрів від лінії фронту об’єктивно немає змоги в повному обсязі та в ті ж строки виконувати всі фінансові зобов’язання, які були нормою в мирний час. Це не примха міської влади і не питання недисциплінованості. Це наслідок зруйнованої економіки, скорочення податкової бази, зупинки підприємств, вимушеної міграції сотень тисяч людей та щоденних атак на інфраструктуру. 

 

Воєнний Харків живе і працює в режимі постійного відновлення. Ми не «споживаємо» ресурси. Ми щодня під обстрілами повертаємо в роботу мережі, котельні, підстанції, транспорт, водопостачання. Ми намагаємося допомагати людям - не тільки харків’янам, але і внутрішнім переселенцям.

 

В такому становищі перебуває не лише Харків. З серйозними викликами і фінансовими проблемами стикаються й інші українські міста. Значні заборгованості мають Чернігів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпро, Одеса. І навіть ті міста і громади, які не знаходяться безпосередньо на лінії фронту. Але саме прифронтові території та воєнні міста несуть найбільше навантаження. 

 

Вони не тільки виживають самі, але і вирішують стратегічні завдання для держави: гарантують фронту надійну роботу інфраструктури в безпосередній близькості від зони бойових дій. Це означає тепло в казармах і госпіталях, електроенергію для ремонту техніки, воду і харчування для людей, евакуйованих із зон активних боїв. Підтримка людей, виживання міста, забезпечення армії - це сьогодні пріоритети. Фінансові розрахунки - питання часу і горизонту стабілізації. 

 

Вся Україна бореться. Держава змушена жити в режимі запозичень, кредитів, грантів і міжнародної підтримки, і муніципалітети не можуть бути винятком. Ми вдячні партнерам і ведемо постійну роботу над фінансовою стійкістю, але в умовах війни неможливо вимагати від прифронтових міст стандартів мирного часу. Всі зобов’язання будуть виконані - у цьому немає жодних сумнівів. 

 

Але зараз ключове завдання - вистояти і забезпечити життєдіяльність міста.

У цьому контексті окремо хочу наголосити: ми перебуваємо в умовах повномасштабної інформаційної війни, в якій ворог пране за будь-яку ціну підірвати нашу віру і спроможність триматися. Коли виходять матеріали з чутливих тем, без належної перевірки фактів і обставин, свідомо чи ні вони цьому сприяють. Закликаю журналістів і медіа не гнатися зараз за сенсаціями, особливо там, де їх немає. 

 

Водночас звертаюся до професійної спільноти: сьогодні як ніколи важливі точність, зваженість і розуміння реальності, в якій живуть прифронтові міста. Тут світло - це не просто послуга, це елемент оборони. Тепло - це не комфорт, а умова виживання. Транспорт - це не сервіс, а частина логістики країни у війні. 

 

Завжди знайдуться бариги, які квитки і в бомбосховища продаватимуть. Але я проти. 

 

І якщо ми хочемо вистояти, досягти миру, зберегти країну, то повинні проявляти громадянську відповідальність, а не розхитувати ситуацію зсередини.

 

Що стосується політичних спекуляцій, спроб погратися в навішування ярликів - не поспішайте. Залиште свій запал до виборів. Настане мир і повернеться політика. Буде конкуренція. Зараз йде війна, і це не час для маніпуляцій реальністю та «інформаційних технологій». Сьогодні у всіх відповідальних політиків, партій, громадян одне завдання і спільна мета - вистояти. Я - мер Харкова. Я - на посту. Харків працює, Харків тримається, і Харків виконає свої зобов’язання перед людьми і державою.