Процесуальні рішення ВАКС по справі "Роттердам+" викликають дискусію щодо неупередженості суду, - юрист

Розгляд справи "Роттердам+" у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) супроводжується низкою процесуальних і правових дискусій, які можуть вплинути на дотримання принципу змагальності та рівності сторін, вважає юристка Валентина Карповець.

За її оцінкою, окрему увагу привертає ситуація з прокурором, який раніше був детективом Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у цьому ж провадженні, а нині підтримує обвинувачення в суді. Відмова ВАКС у його відводі, зокрема із формулюванням про "нормальну реалізацію повноважень" у минулому, відкриває простір для юридичної дискусії.

Карповець наголошує, що питання законності дій детектива та допустимості зібраних доказів має оцінюватися судом під час ухвалення остаточного рішення, а не на попередніх стадіях процесу.

Водночас, за її словами, судова практика ВАКС містить приклади, коли в аналогічних обставинах відвід прокурора задовольнявся. Натомість у поточній справі, як вважає юристка, суд зосередився на оцінці попереднього статусу учасника процесу, що може створювати враження упередженості.

Окремо вона звертає увагу на процесуальні аспекти, пов’язані з відмовою у допиті прокурора як свідка та оцінкою заяв про можливий психологічний тиск під час досудового розслідування. На її думку, попередні висновки суду щодо таких питань без повноцінного розгляду можуть розцінюватися як обмеження права сторони захисту на подання доказів.

Карповець також підкреслює, що підхід, за якого давність подій нівелює необхідність перевірки можливих порушень, створює ризики формування небезпечних прецедентів та суперечить гарантіям, закріпленим у Конституції України.

На її думку, у змагальному процесі суд має залишатися нейтральним до моменту ухвалення рішення, а використання оціночних формулювань щодо дій однієї зі сторін може поставити під сумнів принцип рівності сторін.