Другі роковини знищення Вовчанська: у Харкові відкрили фотовиставку

У Харкові відбулося відкриття фотовиставки та медіаподії «Вовчанщина: допоки в пам’яті жива…», присвяченої другим роковинам знищення Вовчанська внаслідок російського вторгнення. Експозиція покликана нагадати про трагічні події травня 2024 року, коли місто зазнало масштабних руйнувань, а тисячі мешканців були змушені залишити свої домівки. До обговорення долучилися представники міської ради, Національної поліції, ДСНС України та військових підрозділів.

ЮРІЙ ШПАРАГА ЗАСТУПНИК ХАРКІВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ З ПИТАНЬ ДОСТУПНОСТІ, ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
Захід — про те, щоб ще раз подивитися правді в очі. На жаль, через ваші сльози я дивився не на президію, я дивився на вас. І коли транслювалися кадри Вовчанська, я просто дивився вам усім в очі. Дуже хотілося б обговорювати це питання вже після завершення війни, коли можна було б говорити про те, що сталося, і як ми рухаємося далі. Але, на жаль, війна триває. І сьогодні — повага нашим військовим, честь і слава Збройним силам України за те, що ми маємо можливість жити й працювати тут, у Харкові. Сьогоднішня зустріч — це про те, як можна зібрати все життя в одну сумку, мобілізувати в собі волю і, не озираючись, вирушити в невідомість. Це — про Вовчанськ.

За допомогою світлин та особистих історій виставка має на меті зберегти пам’ять про Вовчанськ та його мешканців, які сьогодні поступово інтегруються у життя Харкова. За словами представників міської влади, наразі у Харкові проживає майже 18 тисяч внутрішньо переміщених осіб із Вовчанська.

ЮРІЙ ШПАРАГА ЗАСТУПНИК ХАРКІВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ З ПИТАНЬ ДОСТУПНОСТІ, ВЕТЕРАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
Сьогодні в Харкові загальна кількість внутрішньо переміщених осіб сягає понад 215 тисяч. Із них 18 095 — це жителі Вовчанська. Ми всі переживаємо ваші проблеми й ваші біди як свої. Харків також потерпає від обстрілів, і кожен харків’янин будь-якої миті може опинитися на вашому місці. Ми всі сьогодні — постраждале населення, яке продовжує страждати. Але Харківська міська рада робить усе можливе, щоб ви почувалися комфортно в нашому місті. Ми робимо все для того, щоб ви не відчували себе тут чужими. Ми всі сьогодні — харків’яни. І я повторю слова Ігоря Терехова: у нас немає внутрішньо переміщених осіб. Я не люблю це слово. У нас є нові харків’яни, нові мешканці міста Харкова. І ми будемо робити все, щоб вони почувалися частиною єдиної родини харків’ян, як удома.

Окрім обміну спогадами про ті події, у межах заходу вручили подяки волонтерам, поліцейським, рятувальникам та військовим. У кожного з них — власна історія, пов’язана з Вовчанськом.

ЖАННА ПИСАРЕНКО УЧАСНИЦЯ ЗАХОДУ
Я до останнього залишалася у Вовчанську — до травня 2024 року, тому що в мене було понад 60 тварин, і я не могла їх залишити. Паралельно я допомагала гуманітарному центру при міській адміністрації. Ми надавали людям допомогу. Особисто я забезпечувала будівельними матеріалами тих, у кого були пошкоджені будинки. Також залучали всіх можливих волонтерів, щоб підтримати людей і тварин, які залишалися у місті. Наш колаж показує природу Вовчанщини. Мені здається, такого високого й синього неба немає ніде. Я дуже сумую за цією природою, за тваринами, які там залишилися і, на жаль, загинули.

У роботах виставки використали світлини з відкритих джерел, а також особистих архівів мешканців Вовчанщини та учасників ініціативи ГО «За відбудову Вовчанщини». Організатори зазначають: подія насамперед спрямована на підтримку та інтеграцію вимушено переміщених людей у життя Харкова.

МАРИНА НІКОЛАЄВА СПІВОРГАНІЗАТОРКА ЗАХОДУ
Сьогодні, на жаль, дуже трагічна дата. Минуло два роки відтоді, як був знищений Вовчанськ. Це не один день — це весь травень, коли росіяни розпочали свій другий наступ. На жаль, місто не вистояло, але зараз там тримають оборону Збройні сили України. І безпека Харкова сьогодні напряму залежить від цього напрямку. Водночас дуже багато вовчанців — майже 18 тисяч людей — переїхали до Харкова. Вони стали частиною нашої громади. Наша громадська організація допомагає переселенцям інтегруватися в громаду, щоб усі харків’яни почувалися тут як удома та разом працювали над відновленням міста. Саме тому ми допомогли організувати цю виставку. Це дуже важливо. Це пам’ять, яку люди принесли із собою. Це біль. Тут не лише фотографії міста — зруйнованого і того, яким воно було раніше. Тут історії людей, які були змушені виїхати, які зараз живуть у Харкові та стали частиною нашої спільної громади.