З'явилися очевидні ознаки, що росіяни більше не довіряють державі, - ЗМІ
У Росії дедалі більше громадян повертаються до використання готівки, втрачаючи довіру до банківської системи на тлі економічних негараздів та перебоїв в роботі мобільного інтернету. Про це пише видання The iPaper, аналізуючи останні дані російського Центробанку та оцінки західних експертів.
Як зазначається у публікації, від початку 2026 року Центральний банк Росії ввів в обіг готівку на суму, еквівалентну 14,8 млрд фунтів стерлінгів. Це найбільше зростання за аналогічний період за всі роки, за винятком часу пандемії COVID-19. Видання вважає, що така тенденція свідчить про зростання недовіри до економічної ситуації в країні та створює нові виклики для Кремля, який тривалий час намагався мінімізувати для населення відчуття наслідків війни.
Автор матеріалу розповідає, що Україна значно активізувала удари безпілотниками по російській території, зокрема по нафтопереробних заводах. У відповідь російська влада регулярно відключає мобільний інтернет, щоб ускладнити навігацію дронів. Через це багато росіян не можуть користуватися цифровими платіжними сервісами й змушені переходити на готівкові розрахунки.
Додатковим фактором стали зміни в податковій політиці. Як ідеться у статті, з січня Кремль підвищив ставку ПДВ із 20% до 22%, а також знизив поріг, після якого малий і середній бізнес зобов'язаний сплачувати цей податок. Через це окремі підприємці почали заохочувати клієнтів розраховуватися готівкою, щоб приховати доходи і зменшити податкове навантаження.
На думку співробітника програми з питань Росії та Євразії британського аналітичного центру Chatham House Кіра Джайлза, повернення до готівки може свідчити про ширшу кризу довіри. "Було б добре думати, що це є частиною загальної кризи довіри до економіки та систем, які забезпечують її функціонування", - зазначив він.
Видання також нагадує, що російська економіка вже перебуває під значним тиском. Міністерство економіки Росії раніше погіршило прогноз зростання ВВП на 2026 рік через падіння нафтових доходів, високу інфляцію та величезні військові витрати. На цьому тлі дефіцит пального та його нормування в окремих регіонах лише посилюють негативний психологічний ефект від українських ударів.
Попри це, експерт не вважає, що економічний тиск уже змушує Володимира Путіна змінити свою політику. За словами Джайлза, російський президент "вже публічно відкинув попередження банкірів та економістів про те, що війна, якщо вона триватиме в такий спосіб, завдасть постійної шкоди економіці". Відтак немає ознак того, що Кремль готовий зробити реальні кроки до припинення війни, хоча економічні проблеми всередині Росії продовжують накопичуватися.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Він наголошує, що Кремль очікував швидкої перемоги, але опинився у виснажливому конфлікті, через який Росія дедалі більше залежить від Китаю і втрачає стратегічну самостійність. Навіть без формальної поразки ця війна може увійти в історію як рубіж, після якого Росія втратила статус великої держави.