"Зимовий апокаліпсис": що робити, щоб не було колапсу

Вже кілька тижнів у медіапросторі дедалі частіше звучать прогнози про нібито неминучий енергетичний колапс наступної зими. Одні спікери говорять про відсутність електроенергії по двадцять годин на добу, інші - про масштабні проблеми з теплопостачанням у великих містах, а дехто прогнозує навіть фактичний колапс водопостачання.

Ризики справді серйозні. Росія продовжує системно атакувати українську енергетику, а особливо небезпечною залишається недостатня кількість засобів ППО, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Але важкий сценарій не потрібно автоматично видавати за неминучий.

Українська енергосистема все ще має значний запас стійкості: дев’ять атомних енергоблоків забезпечують базове навантаження; існує можливість імпорту до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС; зростають потужності відновлюваної енергетики; близько 1,5 ГВт становить новозбудована розподілена газова генерація…

Звичайно, за останні роки можна і потрібно було зробити більше. Насамперед - у розвитку розподіленої генерації та захисті критичної інфраструктури. Проте навіть можливе масштабне знищення теплової генерації ще не означатиме автоматичного колапсу Об’єднаної енергосистеми України.

Ключовим буде стан мереж, можливості передачі електроенергії між регіонами, робота атомної та розподіленої генерації, імпорт і здатність швидко відновлювати пошкоджене обладнання.

За понад 1600 днів з початку великої війни, тисячі ракет і десятки тисяч дронів не змогли зламати українську енергосистему. Звісно, це не привід недооцінювати ворога. Але так само немає підстав перетворювати найгірший із можливих сценаріїв на єдиний і неминучий. Замість розгону паніки варто концентруватися на конкретних речах: прискоренні будівництва розподіленої генерації (особливо у великих енергодефіцитних містах); посиленні фізичного захисту критичної інфраструктури; розвитку енергоефективності та термомодернізації житлового фонду.

І є ще один важливий фактор. Росія багато років намагається використати зиму як зброю проти України.

Але війна не може залишатися грою в одні ворота. Україні необхідно нарощувати власні далекобійні спроможності та системно послаблювати ту критичну інфраструктуру Російської Федерації, яка забезпечує фінансування та ведення агресивної війни.

Тому головне питання сьогодні не в тому, чи буде зима складною. Вона майже напевно буде непростою. Питання в іншому: наскільки добре ми до неї підготуємося, і чи дозволимо страху підмінити професійний аналіз.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова