"Живчики" та "Пружинки": як підопічні харківського терцентру залишаються активними
У територіальному центрі надання соціальних послуг Салтівського району, попри відсутність електроенергії, людно. Чимало людей старшого віку зібралися на арттерапію: малюють картини за номерами, сміються та спілкуються. Для багатьох це чи не єдина можливість не залишатися наодинці вдома.
Однак є серед підопічних центру й ті, хто не може сюди прийти. Це люди з інвалідністю, порушеннями опорно-рухового апарату та представники інших маломобільних груп населення.
ТЕТЯНА ШЕВЧЕНКО СОЦІАЛЬНА ПРАЦІВНИЦЯ
Так, у мене є Надія Петрівна. Вона має інвалідність першої групи, їй важко пересуватися, рухатися.
Тому ми з нею підібрали крісло колісне. Спочатку я прийшла до неї, ми зробили заміри в сидячому положенні та вибрали крісло невеликого розміру, щоб можна було проїхати у дверні отвори. Крісло має ободи, щоб вона могла самостійно пересуватися квартирою.
У терцентрі зберігають різноманітні засоби реабілітації: крісла колісні, милиці, ходунки та палиці. Їх надають підопічним, які, за словами соціальних працівників, дуже цінують можливість залишатися самостійними — пересуватися та виконувати повсякденні справи.
ТЕТЯНА ШЕВЧЕНКО СОЦІАЛЬНА ПРАЦІВНИЦЯ
Вона дуже повільно, але намагається все робити сама. Тому що, поки щось робить самостійно, то, як вона каже, відчуває себе людиною.
Для декого крісло колісне чи милиці — єдиний спосіб вийти на прогулянку та зустрітися з друзями, хай навіть біля під’їзду.
ІРИНА ГРИЦАЙ СОЦІАЛЬНА ПРАЦІВНИЦЯ
Тому що якщо людина сидить у кімнаті й нікуди не виходить… Ну, повітря, по-перше, самі розумієте. Влітку можна відкрити вікно, а взимку вони цього не роблять.
Якщо людина рухається хоча б трохи по кімнаті, то й почувається легше. А якщо вона постійно сидить, то далі їй буде дедалі важче.
Тезу про те, що рух — це життя, підтверджують й інші працівники центру. Пані Галина — головна бухгалтерка терцентру, а поза роботою ще й тренерка. Спочатку тут створили команду з черлідингу «Пружинки», а тепер проводять заняття і з аеробіки. За словами тренерки, найстаршій учасниці — 18 років.
ГАЛИНА КАРЮК ТРЕНЕРКА КОМАНД ІЗ ЧЕРЛІДИНГУ ТА АЕРОБІКИ
У нас є підопічні, які теж хочуть танцювати, рухатися, займатися чимось легшим. Вони попросили, щоб я з ними позаймалася. І я їм кажу: «Ну, якщо ви зможете займатися аеробікою, то буде в нас аеробіка». І ось почалися заняття. Вони танцюють, у них усе виходить, їм усе подобається. Вони назвали себе «Живчики».
«Живчики» жартома називають себе спортивно-літературною командою й охоче демонструють свої здібності в обох напрямках.
ТЕТЯНА ПІДОПІЧНА ТЕРЦЕНТРУ
Навчитися прощати — і простити,
Когось зустріти, зайвих — відпустити.
У серці зла, образи не тримати,
І підніматись, впавши, і літати…


