Мікрокредити для населення подешевшали після обмеження відсоткових ставок, - НБУ
"Якщо подивитися на композицію учасників ринку, то вартість кредиту після обмеження добової ставки впала в рази. Я не знаю жодної фінансової установи, яка стала збитковою. За обсягом кредитування компанії майже наздогнали довоєнні обсяги", - зауважив представник НБУ.
Володимир Суханов навів приклад Литви, де максимальна річна відсоткова ставка для мікрокредитів не повинна перевищувати 70%, але зазначив, що аналогічні обмеження в Україні призведуть до зупинки ринку.
"Якщо зараз ми встановимо такі ж обмеження, то ніхто не буде працювати. Чому? Треба враховувати, як працюють фінансові компанії. У фінансових компаній дуже короткий період обороту капіталу. Треба також враховувати, що кожен сьомий не повертає позику", - пояснив Суханов.
Разом з тим, представник Нацбанку припустив, що зі скороченням кількості проблемних кредитів будуть знижуватися і ставки.
Присутня на заході народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк погодилася, що жодна мікрофінансова організація не збанкрутувала після законодавчого обмеження відсоткової ставки. При цьому вона додала, що на розгляді у парламенті перебуває законопроєкт, який передбачає часткове скасування мораторію на стягнення пені за прострочені кредити.
"Це було моє зобов'язання, коли ми трохи погіршували вам умови, запроваджуючи 1% ставку. І я думаю, що час цього законопроекту прийде, тому що це були ковідні обмеження, впроваджені під час ковіду по штрафам і пені", - зауважила депутатка, висловивши сумнів, що законодавчу ініціативу буде ухвалено до кінця року.
Вона також прогнозує, що до кінця року усі МФО знову матимуть можливість верифікувати клієнтів через застосунок Дія. Повернення можливості верифікації через Дію підтримав присутній на заході очільник Асоціації українських банків Андрій Дубас.
"Ми вважаємо, що правила на ринку, якщо це споживче кредитування, наприклад, у банків і в небанківських установ, повинні бути одинакові. Якщо це інструменти верифікації або ідентифікації, якщо вони є доступні для користувачів страхових послуг або банківських послуг, вони повинні бути доступні і для інших організацій, але виключно, якщо вони мають ліцензію Національного банку", - зазначив він.
Голова Комітету АУБ з небанківського кредитування, CEO одного з лідерів ринку мікрокредитування – компанії Monеyveo Сергій Сінченко звернув увагу на гравців ринку, які працюють без ліцензії.
"Вони руйнують довіру. Ми сьогодні вже говорили про дослідження, говорили, що довіра – це головна складова будь-якого бізнесу, а ці компанії, які кредитують в крипті, вони не мають ліцензії, вони не мають регуляцію, вони не обмежені в рекламі, вони не обмежені у відсотках, вони не обмежені, що найгірше, в колекшені, і вони можуть застосовувати найбільш неетичні способи стягнення за борги. Вони кидають тінь на весь ринок", - пояснив Сінченко.
Він додав, що хоча сірим компаніям і обмежили можливість залучення нових клієнтів, але вони не заблоковані і продовжують працювати.
Під час обговорення учасники дискусійної панелі також торкнулися питань розвитку фінансової грамотності, фінансової інклюзії та відповідального кредитування. Як підкреслили представники ринку, небанківські фінансові компанії відіграють важливу соціальну роль, оскільки забезпечують швидкий і зручний доступ українців до кредитних ресурсів, особливо для тих категорій громадян, які не мають можливості отримати банківський кредит.
Окрему увагу учасники приділили питанню підвищення фінансової грамотності українців. Згідно з опитуванням, понад половина користувачів МФО (55%) виявили бажання підвищувати рівень фінансових знань — значно більше, ніж серед населення загалом (36%). Найбільш затребуваними форматами навчання є онлайн-курси, відео у соцмережах та подкасти, що свідчить про готовність громадян сприймати сучасні освітні формати.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас у своєму виступі розповів, що 26 березня 2025 року в Києві в рамках "Всеукраїнського форуму з фінансових технологій: тренди та перспективи" фінансові компанії, які працюють на ринку небанківського споживчого кредитування, підписали Меморандум про забезпечення відповідального кредитування.
За словами Дубаса, цей документ є своєрідним "списком білих компаній", які дотримуються встановлених законодавством норм і принципів прозорої роботи. Меморандум визначає спільні стандарти поведінки фінансових установ — від прозорості умов кредитування до підвищення рівня фінансової грамотності та інклюзії.
"Ми закликаємо учасників ринку приєднуватися до підписантів Меморандуму, щоб розширювати коло компаній, які у своїй діяльності дотримуються Концепції відповідального кредитування, ініційованої Національним банком України", — наголосив Андрій Дубас.
Згідно з Меморандумом, його підписанти беруть на себе зобов’язання підвищувати прозорість кредитних послуг, покращувати оцінку кредитоспроможності позичальників, підтримувати фінансову грамотність громадян та забезпечувати справедливе ставлення до клієнтів. Документ залишається відкритим для приєднання нових учасників, які поділяють принципи відповідального кредитування.
Повернення верифікації через "Дію", боротьба з неліцензованими компаніями та єдині правила для банків і МФО — головні напрями, на яких сьогодні зосереджена увага як держави, так і фінансової спільноти.