Метінвест інвестує до $280 млн на рік попри війну, але стикається з новими бар’єрами в ЄС, - Водовіз

Група Метінвест до повномасштабного вторгнення була одним із найбільших приватних інвесторів в Україні, і зараз продовжує вкладати сотні мільйонів доларів у розвиток бізнесу. Але реалізацію нових проєктів дедалі більше стримують не лише воєнні ризики, а й посилення торговельних обмежень з боку Європейського Союзу та обмежений доступ до фінансування. Про це під час форуму Forbes Money 2026 у Києві розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.

За його словами, до 2022 року компанія щороку інвестувала близько $1 млрд у розвиток виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій скоротилися, однак залишаються суттєвими. "Зараз ця цифра значно менша, тому що ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо $250-280 млн на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи", - зазначив Водовіз.

Сьогодні головними напрямами інвестицій компанії є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власної енергетики: через постійні атаки на енергосистему та ризики відключень Метінвест активно розвиває резервні джерела живлення. Компанія вже встановила газопоршневі електростанції сумарною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт.

Паралельно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Ключовим інвестиційним пріоритетом Метінвесту за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проєкт має не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину потужності. Для цього Метінвест планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO та постачати його на майбутнє італійське підприємство.  

Додатково компанія розраховує посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планують забезпечувати гарячекатаним прокатом із Запоріжсталі.

Водночас серед головних перешкод для нових інвестицій у компанії називають ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна. "Сьогодні всі хочуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці чинники впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна", - наголосив він.

Ще одним серйозним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес називає обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків.

У Метінвесті вважають, що для залучення масштабних інвестицій держава має створити умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості держбанків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни. "Великі інвестиції - це доступ до інституціональних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків", – підсумував Олександр Водовіз.

Як відомо, Метінвест Ріната Ахметова є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року вона вклала більше 28 млрд гривень інвестицій. Крім того, компанію назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів-інженерів: зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу.