Війна США з Іраном виявилася дорожчою, ніж здається: хто платить найбільшу ціну, - FP
Конфлікт між США та Іраном б’є не лише по американських гаманцях, а й особливо боляче по країнах глобального півдня, пише Foreign Policy.
Зазначається, що протистояння між Вашингтоном та Тегераном зіграло проти американської економіки. Ціни на паливо у штатах зросли більш ніж на третину, а економісти прогнозують прискорення інфляції та уповільнення економічного зростання.
Водночас, як зазначає видання, у США небагато протестів проти війни. Частково це пояснюється тим, що значна частина американців мало стежать за конфліктом, а частково тим, що країна увійшла в нього з серйозними перевагами: США стали найбільшим виробником нафти й природного газу, фондовий ринок підтримує бум навколо штучного інтелекту, а також країна має сильний долар.
Для інших країн ситуація гірша. Більшість держав світу є імпортерами енергоносіїв, тому стрибки цін б’ють по них значно сильніше. Видання також посилається на опитування в шести країнах глобального півдня, де сім із десяти респондентів заявили про серйозне занепокоєння через вартість життя.
Пакистан, який імпортує 80% енергоносіїв з Перської затоки, уже відчув це на собі. Після рекордного зростання цін на бензин і дизель влада запровадила чотириденний робочий тиждень для державних установ, перевела половину федеральних службовців на дистанційну роботу, закрила школи на два тижні, а міністрів попросили відмовитися від зарплат на два місяці.
На тлі цього Ісламабад був змушений звернутися до Саудівської Аравії по 3 млрд дол. фінансової допомоги, оскільки Пакистан зазнає труднощів із виплатою боргів та виконанням зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).
У Бангладеші, який імпортує 95% енергії, запровадили обмеження на продаж пального, закрили університети, раніше закривають торгові центри, а ціни на побутовий газ зросли майже вдвічі з початку конфлікту в Ірані.
У свою чергу Шрі-Ланка також перейшла на чотириденний робочий тиждень. У Непалі транспортні страйки вже призвели до зростання цін на рис та овочі. Також у Бутані, який називає себе найщасливішою країною світу, утворилися черги на АЗС.
Індія, попри більший запас міцності, теж постраждала. Хоча влада знизила податки на пальне, щоб стримати ціни, однак 1,4 млрд жителів країни все одно глибоко постраждали від конфлікту. Дефіцит енергоносіїв змусив ресторани по всій країні уповільнити роботу, а індекс фондового ринку країни вже втратив 8%.
Крім того, країна імпортує чверть добрив з Близького Сходу, що створює ризики для продовольчої безпеки.
Зазначається, що схожа ситуація і в решті Азії. Філіппіни оголосили надзвичайний стан в сфері енергетики. Таїланд перевів держслужбовців на дистанційну роботу та закликав економити електроенергію. В’єтнам скорочує авіамаршрути через зростання вартості авіапального.
Більш заможні економіки також не застраховані від наслідків конфлікту. Канцлер Німеччини вже оголосив пакет субсидій на пальне на 1,9 млрд дол. та попередив про довготривалий ефект. А Європейський центробанк переглянув прогноз інфляції та знизив очікування зростання економіки єврозони.
Foreign Policy нагадує, що Європа досі не оговталася від енергетичного шоку після вторгнення Росії в Україну, а тепер отримує новий удар у вигляді зростання ціни на газ у регіоні на більш ніж 70%.
МВФ уже допускає сценарій, за якого світове економічне зростання впаде до 2%. За даними фонду, з 1980 року таке траплялося лише чотири рази.
За оцінкою економістки Гарварду Лінди Білмес, конфлікт на Близькому Сході може коштувати американським платникам податків 1 трлн дол. При цьому Білий дім уже просить 1,5 трлн дол. оборонного бюджету на наступний рік, що означає збільшення бюджету на 40%.
20 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що розпочав війну проти Ірану через події 7 жовтня, коли ХАМАС вторгся в Ізраїль у 2023 році.
Видання Politico писало, що війна в Ірані завдає шкоди впливу США у всьому світі та загострює відносини з країнами, які вже виснажені другим терміном президента Дональда Трампа. При цьому Китай не втрачає можливості скористатися ситуацією.