Українці все частіше користуються розстрочкою: банкір розповів, як не загрузнути в боргах
У першому півріччі 2026 року кількість оформлених розстрочок зросла в середньому на 5-7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив директор департаменту цифрового бізнесу, член правління "Глобус банку" Володимир Солодкий.
За його словами, середній чек суттєво залежить від категорії товару або специфіки послуги, а за окремими великими чи комплексними покупками може сягати 100 тисяч гривень і більше.
Водночас розстрочка дедалі частіше використовується не лише для дорогих придбань, а й для більш повсякденних витрат. Це свідчить про зміну поведінки клієнтів: вони прагнуть не лише придбати потрібний товар чи послугу, а й зберегти контроль над щомісячним бюджетом.
За підсумками минулого року найпопулярнішими категоріями покупок в оплату частинами були:
- електроніка та гаджети – 35%;
- побутова техніка – 25%;
- товари для дому – 12%;
- товари для здоров’я, краси та особистого догляду – 5%;
- меблі – 8%;
- сезонні товари, зокрема кондиціонери, зарядні станції тощо – 10%;
- інше – близько 5%.
"На ринку також регулярно з'являються акції, у межах яких покупцям пропонують умови розтермінування до 20 платежів. Поєднання таких різних за тривалістю інструментів дає клієнтам необхідну гнучкість для глибокого та ефективного планування особистих фінансів", - зазначив Солодкий.
Хто користується розстрочкою
Банкір зазначив, що від початку повномасштабної війни РФ проти України портрет клієнта розстрочки змінився передусім у психології споживання. Сьогодні це більш раціональний покупець, який частіше відмовляється від імпульсивних витрат на користь того, що реально потрібно тут і зараз.
Він наголосив, що рішення про оформлення платежів частинами ухвалюється значно виваженіше, а сама споживча активність реагує на зовнішні чинники: безпекову ситуацію, сезонність, погоду, стан енергосистеми. Саме тому попит може швидко зміщуватися від зарядних станцій під час відключень до кондиціонерів у спекотний сезон.
За його оцінками, понад 85% клієнтів, які хоча б раз скористалися програмами розстрочки, згодом повертаються до цього інструменту повторно. Водночас понад 70% користувачів сприймають розстрочку як зручну, конкурентну та вигідну альтернативу оплаті повної вартості товару або послуги одразу.
"Клієнти стали значно прагматичнішими. Вони уважніше оцінюють свої можливості, але водночас не відмовляються від важливих покупок. Розстрочка допомагає знайти баланс між потребою сьогодні й комфортним навантаженням на бюджет", - підкреслив Солодкий.
Ризики прострочення
Банкір також звернув увагу, що споживачі сьогодні демонструють високу платіжну дисципліну. Клієнти чітко розуміють цінність безперебійного доступу до кредитних лімітів, тому відповідально виконують свої зобов’язання перед банком.
За словами Солодкого, випадки прострочення платежів трапляються, однак вони залишаються в межах прогнозованої норми. Наразі якихось натяків на критичне зростання ризиків чи погіршення якості портфеля не фіксується.
"Збереження хорошої кредитної історії зараз є елементом базової фінансової безпеки. Клієнти це добре розуміють, тому ставляться до розстрочки більш відповідально", - зазначив він.
Поради банкіра
Для відповідального користування розстрочкою експерт радить насамперед реалістично оцінювати загальне щомісячне навантаження на власний бюджет. Головне правило полягає у тому, що сума всіх щомісячних платежів за придбані товари не повинна створювати дискомфорту для щоденного життя.
Також варто уникати емоційних та імпульсивних купівель. Розстрочка має працювати як інструмент планування, а не як спосіб необдумано збільшувати витрати.
"Правильне використання оплати частинами допомагає зберігати вільні кошти на випадок непередбачуваних витрат. Але для цього клієнт має чітко розуміти, яку суму щомісяця він готовий сплачувати без шкоди для свого бюджету", - порадив Солодкий.
27 травня стало відомо про пропозицію банківських асоціацій спростити процедуру стягнення заборгованості та частково скасувати мораторій на конфіскацію квартир за борги по іпотечному кредиту. Зазначається, що чинне законодавство забороняє конфіскацію заставної нерухомості за борги.
За словами адвоката Ігоря Яська, з початку повномасштабного вторгнення і на весь період воєнного стану банки не можуть нараховувати нові штрафи, пеню або інші санкції за кредитами, зокрема картковими. Якщо такі нарахування все ж з'явилися, банк зобов'язаний їх списати і не має права вимагати сплати цих сум.